Мекекекати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:36, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.