Слідець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:38, 19 серпня 2021; Mvsliusar.if19 (обговорення • внесок)
Слідець, -дця, м. Сыщикъ. І порішили вони чи так, чи инак, не жалуючи нічого, зловити отамана, і вирядили шукачів та слідців. МВ. II. 29.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛІДЕЦЬ, -дця, чол., заст.
Таємний агент розшукної поліції. Почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати. (Марко Вовчок, I, 1955, 366).
