Ушкодити

Ушкодити, -джу, -диш, гл. Повредить, причинить поврежденіе. Той там кобилу припустив до нових стіжків.... або друге вшкодив. Сим. 228.

1. Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін. — Її кінь.. впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе (Ольга Кобилянська, III, 1956, 82); Денис Ісакович ушкодив свій нарив, і на нозі йому прикинулась гангрена (Максим Рильський, Поеми, 1957, 258);

Викликати захворювання, надгризати, над'їдати і т. ін. — Ну, мої грибочки, лізьте в козу бочки! ..А слимачка всередині не маєте? Як же би ні? Є, є! Ну, та ще не ушкодив (Петро Колесник, Терен.., 1959, 11).

2. Робити непридатним для користування, вживання; псувати, ламати і т. ін. Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (Іван Франко, VIII, 1952, 394); [Федон:] Він статую купив недавно в мене, то я її до нього відпровадив, щоб не ушкодили раби, несучи (Леся Українка, III, 1952, 435).