Сватальник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:52, 18 червня 2021; Ohkravchenko.if20 (обговорення • внесок)
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962. СВА́ТАЛЬНИК, а, чол., розм. Сват. — Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили... (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 226).
