Жвяхтіти
Жвяхтіти, -хчу, -тиш, гл. Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. Жвяхтіли мокрі личаки. Котл. Ен. V. 53.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖВЯХТІТИ, хчу, хти́ш і ЖВЯХКОТІТИ, очу, оти́ш, недок., розм., рідко. Шльопаючи по грязі чи воді, створювати певні звуки (перев. про взуття). Жвяхтіли мокрі личаки (Іван Котляревський, I, 1952, 227); Старі розтоптані чоботи жвяхкотять водою, дубіють мокрі ноги (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 385).
Великий тлумачний словник
Шльопати -аю, -аєш, недок. , розм. 1》 перех. і неперех. З шумом ударяти, бити чим-небудь м'яким, еластичним або по чомусь м'якому, рідкому. || Злегка бити (перев. дітей) рукою, долонею. 2》 неперех. Видавати характерні глухі звуки (перев. падаючи або ударяючись об щось м'яке, еластичне). || Видавати глухі звуки, йдучи, рухаючись, ударяючи по воді, грязюці і т. ін. || чим. Ідучи, видавати характерні глухі звуки взуттям, що хляпає, спадаючи з ніг. || Ходити, бігати, видаючи характерні глухі звуки.
Ілюстрації
|
|
|
|
