Упліт
Упліт, -льоту, м. 1) Косоплетка, лента вплетаемая въ косу. Хто ж мою русу косу росплете? Хто ж мої упльоти побере? Мет. 204. 2) Женская прическа, причесанные и заплетенные женскіе волосы. Шух. І. 135, 245.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕ́НТА. и, жін., нар.-поет., розм., рідко. Стрічка. Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую (Павло Чубинський, V, 1874, 154); У дівчат біліють банти, ще й по ленті у косі... (Павло Тичина, II, 1957, 327); На лентах безкозирок.. золотом горіли прості слова «Чорноморський флот» (Андрій Трипільський, Дорога.., 1945, 58); Ні ричажків з літерами, ні котушок із лентами, ані валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133); * У порівняннях. Вона [дорога] видавалася тут між полями зміїним звоєм… там знов рівною лентою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Стрічка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
