Пів

Пів. Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Чуб. V. 189. Півбока. Рудч. Ск. І. 45. Не сказавши ні півслова. Котл. Ен. II. 40.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови
2 Загальні правила написання
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Іншими мовами
6 Джерела та література

Сучасні словники

Словник української мови

ПІВ, невідм., на що, рідко до чого. Те саме, що половина (у визначенні часу). Було ще рано, пів до восьмої (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410); Одержавши плату, Ніна о пів на шосту залишила бібліотеку (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 74).

Загальні правила написання

За новим правописом, невідмінюваний числівник пів зі значенням половина з іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо ОКРЕМО: пів години, пів міста, пів острова, пів ящика, пів ями, пів Києва, пів України. Якщо ж пів вжито з іменником у формі називного відмінка і становить єдине поняття, а не в значенні половина, тоді пишемо разом: піваркуш, південь, півколо, півкуля, півлітра (розмовне – пляшка з горілкою ємністю 0,5 літра), півмісяць, півострів. Якщо іменник в родовому – пишемо окремо, якщо в називному – разом. Тому – пів аркуша і піваркуш, пів літра і півлітра. Складні іменники з першою частиною напів-, полу- пишемо разом: напівавтомат, напівлюдина, напівправда, напівфабрикат, полукіпок, полумисок.