Прашпорт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:19, 2 червня 2021; Imkarbainov.fzfvs20 (обговорення • внесок)
Прашпорт, -та, м. Испорч. вм. пашпорт. Паспортъ. Перестріва його на дорозі становий... «Прашпорт є?» Ні, нема. «Як же ти без прашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь». Рудч. Ск. II. 161. Узяв вовчий прашпорт. Его выгнали. Ном. № 10402.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПА́ШПОРТ. а, чол., заст. Паспорт (у 1 знач.). Квасюк забрав у неї пашпорт і одвів її в кухню до своєї жінки (Борис Грінченко, II, 1963, 262); — Хіба забув, скільки.. там всяких жевжиків.., вже вони й «антифашисти», вже вони й «підданці» інших держав — пашпорти в них заздалегідь заготовлені... Думаєш, для чого то? (Олесь Гончар, III, 1959, 301).