Явірка

Явірка, ч. Зменш.-пестл. до явір.
Тільки пісеньку, як вдасться, Я від тебе [пташки] запишу.. Бо я чув, її співала Ти на тому явірку, Під яким колись стояла Чорнобривка у вінку (Ус., Листя.., 1956, 9).
У зеленій полонинці, в зеленій явірці жени, мила, коровиці, я пожену вівці. Гол. IV. 488.
Називний - яворок - явірки
Родовий- явірка - явірків
Давальний - явіркові,явірку - явіркам
Знахідний - яворок - явірки
Орудний - явірком - явірками
Місцевий - на/у явірку - на/у явірках
Кличний - явірку - явірки

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Я́ВІР, явора, чол. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Тарас Шевченко, I, 1963, 8); Над берегом сяяли глянсуватим листом верболози і явори (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 494); Побачу я, мов у пожарі, синь Володимира гори і на Шевченківськім бульварі широкошумні явори (Володимир Сосюра, II, 1958, 246); * У порівняннях. Царевич Саїб виріс високий та рівний, як явір над водою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 18); // Деревина цього дерева. Досі закарпатський явір.. використовували тільки для виготовлення художніх меблів. Однак спеціалісти виявили різновидність цієї деревної породи, що має резонансні якості (Літературна Україна, 10.IX 1965, 1).

Ілюстрації