Безземельник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:11, 2 червня 2021; Vibrovchenko.if20 (обговорення • внесок)
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БЕЗЗЕМЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто не має землі для господарювання. — А вони теж із нашого брата, безземельники? (Стельмах, Хліб.., 1959, 148). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 129.)
Ілюстрації
|
|
|
|
