Марчіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:26, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Марчіти, -чію, -єш, гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє. Вас. 208.