Пранці

Пранці, -ців, м. См. Пранець.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПРА́НЦІ, ів, мн., заст., розм. Сифіліс. Людей їдять пранці, нужда, горілка (Коцюб., II, 1955, 233); Привезли її [хворобу], кажуть, із Франції І звуть по-народному — пранці (Еллан, І, 1958, 167); // Уживається як лайливе слово. — То це ти… ти, Кашубо, язика мені втнеш? — повернувся до нього усім тулубом Вовк. — Ти, щеня гнилозубе? Пранці ходячі? (Мур., Бук. повість, 1959, 239)

Ілюстрації