Лоском

Ло́ском, нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п’яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. Кв. Ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).

Сучасні словники

1. У знач. присл. лоском - Безладно. З річки лоском вдаль несеться Праників удар (Фр., XIII, 1954, 181). 2. Кинути (покинути) лоском - залишити у безладді. Як приїхали [Люборацькі] звідкільсь та коні випрягли, то так лоском і покинули все - так і лежало (Свидн., Люборацькі, 1955, 3); Олександра кинула все лоском у хаті й побігла на буряки (Коцюб., І, 1955, 63); Лоском лежати - бути неприбраним, неупораним. [Степан:] У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (Кроп., V, 1959, 138); Лоском лягати - зовсім лягати; падати. Крик реготу знявся кругом неї і розкотився по всіх хатах. Люди - лоском лягають, аж за животи беруться (Мирний, III, 1954, 86).

Ілюстрації

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}