Марне
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:24, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Марне, нар. = Марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. Ум. Марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.