Квилина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:59, 31 травня 2021; Imbedrii.if19 (обговорення • внесок)
Квили́на, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, малась мя єдину, далась мене, ненько, навіки в квилину. Гол. III. 319.{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
