Когутячий

Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.

Сучасні словники

Прикм. до когут 1. В тій хвилі явився обік нього гарний паничик у шапочці з когутячим пером (Іван Франко, II, 1950, 122); У високих шапках з когутячим пір'ям, з чорними вусами, вони [жандарми] могли налякати своїм виглядом (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 16).

Ілюстрації

когутячий Медіа В тег EmbedVideo введен неверный id "re%26Animal" видео для сервиса "youtube". Іншими мовами rugissement(фр) https://translate.google.com/?hl=uk&sl=uk&tl=fr&text=%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9&op=translate петушиными https://translate.google.com/?hl=uk&sl=uk&tl=ru&text=%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9&op=translate Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207. Зовнішні посилання http://sum.in.ua/s/koghutjachyj