Шовкунець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

-нця, ч. , діал. Токмачка (шевське правилля).

Словник Грінченка

Шовкунець, нця, м. Сапожный инстручентъ = Токмачка. Харьк. г.

Сучасні словники

Великий тлумачний словник сучасної української мови (2005)

Шовкунець -нця, ч. , діал. Токмачка (шевське правилля).

Чоботарство в Україні

У більших містах, таких як Київ, Чернігів , Переяслав, чоботарі мали свої дільниці чи вулиці. У Києві на Подолі існувала історична місцевість Кожум'яки, розташована між Старокиївською горою і Замковою горою, де жили за часів Київської Русі ремісники шевці-кожум'яки. Тепер на цьому місці проходить Кожум'яцька вулиця. З цих часів шевці творили свої товариства, своєрідні зародки пізніших цехів.

Технологія

Пошиття

Пошиттю передували обробка шкіри й розкроювання. Для виготовлення чобіт викроювали такі деталі: передок, задник (іноді окремо халяву), підкладки — футор (підкладку халяви), капик (підкладку закаблука), піднаряд (підкладку передка) і вшивні елементи — рант (вузький ремінець з товстої шкіри, який служить зв'язком між підошвою і самим чоботом) і кранець (він замінює рант біля підбора), прошви.

Інструменти

Токмачка, шовкунець, шолгун — інструмент з округлою робочою частиною, що використовується для полірування бічної поверхні каблуків, ходової частини підошви, розгладжування клейових латок.

Ілюстрації

440px-Skansen_w_Nowym_Saczu%2C_chalupa_Rogi_-_narzedzia_szewskie_14.08.08_p.jpg arbelos11.jpg 440px-Rabatbott.png