Мандрівка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:21, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мандрівка, -ки, ж. Странствіе; путешествіе. Заберу дітей я та піду в мандрівку. Мет. 243. Ум. Мандрівочка. Як узяв милий милу да за білу ручку да повів її да в мандрівочку. Грин. III. 263. А нашому Василечку мандрівочка пахне. Мет. 300.