Манджати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:21, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п’ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю. Чуб. V. 1125.