Мана
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:20, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мана, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. Ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
