Поквікати

Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КУВІ́КАТИ, ає, недок. Видавати звуки «куві» (про порося). Вранці, поки Гафійка готувала їм [свиням] їжу, все це вищало, кувікало, хрюкало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); В хліві кувікало на весь голос порося (Андрій Головко, II, 1957, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 383.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Кувікати -ає, недок. Видавати звуки "куві" (про порося).

Ілюстрації

x140px