Аїр

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:26, 13 травня 2021; Kochernova.if17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Аїр, аєр, -ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.

Словник синонімів української мови

ЛЕПЕХА (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), АЇР, ТАТАРСЬКЕ ЗІЛЛЯ розм., ТАТАРИННЯ розм., ТАТАРАК розм., АЄР діал., ІР діал., ІРНИЙ КОРІНЬ діал., ШУВАР діал. В повітрі пахло настоями лугових трав і лепехою (І. Цюпа); Місячне світло текло по листю аїра, скапувало з олив, цідилося з неба (В. Дрозд); Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля (М. Коцюбинський); Молодиці принесли свіжого татариння і розсипали по хаті (В. Кучер); Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський); Перед хатніми дверима в два ряди стояли зелені галузки деревини, в хаті й на подвір'ю пах свіжий шувар (О. Маковей).

Академічний словник української мови

АЇР, діал. АЄР, у, ч. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).

Сучасні словники

АЇР, діал. АЄР, у, чол. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).

Ілюстрації