Гендлювання

Словник Грінченка

Гендлюва́ння, -ня, с. = Гендель.

Сучасні словники

гендлювання - іменник, середній рід, неістота, II відміна ГЕНДЛЮВАННЯ, я, сер., зневажл. Дія за значенням гендлювати. Зара розповіла, що штубові і блокові займаються спекуляцією, гендлюванням (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 187).

http://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&cad=rja&docid=_6lLD_SQ1T6UCM&tbnid=aFys0Zg4lSvInM:&ved=0CAUQjRw&url=http%3A%2F%2Fwww.epochtimes.com.ua%2Fukraine%2Fculture%2Ffotoreportazh-ivana-kupala-vidsvjatkuvaly-v-pyrogovo-66321.html&ei=ImuYUs6DAsjatAb61YGwCQ&psig=AFQjCNEjV9_7Rj-PLiTQDyWJPsi4QXaRPg&ust=1385806922942881

ГЕНДЛЮВА́ТИ, юю, юєш, недок., зневажл. Торгувати з метою наживи; баришувати, спекулювати. — Стрик жінки моєї був також гендляр І все гендлював баранами (Іван Франко, X, 1954, 233); — Галицькі бояри чужинцям п'яти лижуть, продають рідну землю, гендлюють нею (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 290).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 49.