Люз
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:03, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Люз, -зу, м. 1) Свободное мѣсто. Желех. Люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Желех. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом. Шух. І. 79. 2) Смѣна караула? Федьк. III. 165.
