Тайкома

Тайкома, нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ТАЙКОМА, присл., розм. Те саме, що потай; крадькома, потайки. Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (П. Куліш, Вибр., 1969, 411); Після школи, вибравши слушну хвилинку, я тайкома од батьків чкурнув на ковзанку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 157).

Синоніми

ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО[ПОТАЄ́МНЕрідше], ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО[ТАЄМНИ́ЧЕ], СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКОрозм.,ТАЙКО́Мрозм., ПОТАЙКО́Мрозм., ПО́ТАЙКИрозм., ПО́ТАЙЦІрозм., ПОТАЄ́МКИрозм., ПОТАЄ́МЦІрозм., СПО́ТАЙНА[СПО́ТАЙНЯ][СПО́ТАННЯ]розм.,ТИХЦЕ́Мрозм.,ТИ́ШКОМрозм.,ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ[НИ́ШКОМ-ТИШКОМ]розм.,СПІДТИ́ХА-ТИ́ХАрозм., ПО́КРАДЬКИрозм., КРА́ДЬКИрозм., КРА́ДЬКОМрозм.,ПОТАЄ́НЦІрозм.,ПО́ТАЙНОрозм.,КРИТКОМА́діал.,НА́ЗИРКОМдіал.,ПО́ЗИ́РЦІдіал., СПО́ТИНЬГАдіал.; ІНКО́ГНІТО (не відкриваючи свого імені).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 16. http://sum.in.ua/s/tajkoma