Тайкома

Тайкома, нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТАЙКОМА, присл., розм. Те саме, що потай; крадькома, потайки. Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (П. Куліш, Вибр., 1969, 411); Після школи, вибравши слушну хвилинку, я тайкома од батьків чкурнув на ковзанку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 16.

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/tajkoma