Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШЕПОТУ́Н, а́, ч., розм.
1. Той, хто говорить шепотом.
2. Той, хто потай поширює чутки, поголоски, розмови.