Бачучий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:12, 27 травня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126. Бачучі очі. Константиногр. у.