Годинонька, -ки, ж. Ум. отъ година.
ГОДИ́НОНЬКА, и, жін. Пестл. до година 1 1, 4, 5. На родимій країноньці І при лютій годиноньці Якось легше жить (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 228).