Любець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:00, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Любець, -бця́, м. 1) = Люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. Чуб. V. 357. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні! Гол. III. 514.