Ґайдарь

Ґáйдарь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачний словник української мови у 20-ти томах

ҐÁЙДАР, я, ч., зах.

Той, хто грає на ґайді (у 2 знач.). З вертепом до хати господаря зайшло два ґайдарі, і враз оселя наповнилася звучанням волинки (із журн.). Тужлива пісня лилася над горами, огортала темні ліси і карпатські кручі – то ґайдар на повні груди видував у волинку свою нещасну долю (з газ.).

Етимологія

Походить від слова ґáйда[1] - 1) вівчарська сопілка; 2) волинка, коза.

Ілюстрації

Джерела та література

Тлумачний словник української мови у 20-ти томах

Український мовно-інформаційний фонд НАН України