Стяг

Стяг, -гу, м. Знамя. К. ХП. 133. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу. О. 1862. III. 27.

Сучасні словники

СТЯГ, а, чол., уроч. Те саме, що прапор. З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (Олесь Гончар, III, 1959, 387); Легенький вітрець надимав полум'яний стяг (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 324); Україно! Ти в славній борні [у Великій Вітчизняній війні] не одна, В ній з тобою під стягом багряним — народи! (Максим Рильський, II, 1960, 179); Вранішня полум'яна заграва Стояла над Карпатами, як стяг (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 76).

♦ Піднімати (підіймати, підняти, підійняти, підносити, піднести і т. ін.) стяг — вести боротьбу за що-небудь, в ім'я чогось, виступати з якоюсь ідеєю. Ми ж не злякаємось! Гордо та сміло Стяг піднесемо за правеє діло (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 276). [Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 809.]

Ілюстрації

Державний стяг України

Революційний стяг ОУН