Лущати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:57, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лущати, -щу, -щи́ш, гл. = Лусчати. Коли діжа лущить, скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.