Докучливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Каменец. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Тлумачення слова у сучасних словниках