Дрібнити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДРІБНИТИ, ню, ни́ш, недок.

1. перех. Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні куски, невеликі частини. Дрібнити грудку цукру; // Ділити на частини; розчленовувати. У перших боях партизани не дрібнили своїх сил, не витрачали даремно боєприпасів (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 46).

2. перех., перен., розм., рідко. Зменшувати щодо розміру, робити менш солідним (про людей). Ріденькі брови дрібнили парубка, губилася від того мужність (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 4).

3. перех., перен. Зменшувати значення, важливість чого-небудь. Права половина [картини] дрібнить її, руйнує поезію і робить картину композиційно нецільною (Олександр Довженко, III, 1960, 105).

4. неперех., розм. Іти, падати частими дрібними краплями (про дощ). Дощ дрібнить крізь синє сито, Мов сівач, поволі йде (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 414.


ДРІБНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати, робитися дрібним, зменшуючи свою величину, розмір, об'єм. Вітер розкришував хмару, вона кололася, дрібніла, мов крижина на синій воді (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 7).

Ілюстрації

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Фото 11.jpeg Фото 22.jpeg

Медіа