Лунути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:53, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лунути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! НВолын. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. НВолын. у. Хоч лунь, а їдь! НВолын. у.