Обійти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обійти, -ся. См. Обіходити, -ся.

Сучасні словники

Обійти = обходити

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ, обійду, обійдеш, док.

1. перех. інеперех. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь. Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть.. пани, усе на них приглядувалась (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 284); Ми обійшли кругом верх Шевченкової гори (Нечуй-Левицький, II, 1956, 386); Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і.. подався ліворуч, щоб обійти навколо міста (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398).

2. перех., військ. Заходити в тил або фланги противника, щоб оточити його. Четверо [вершників] стали обережно обходити оксенівців, не роблячи жодного пострілу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 530); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти й окружити дім відразу (Іван Франко, VI, 1951, 78); — Не можна допустити, щоб петлюрівці й гетьманці з'єдналися в Києві в один кулак. Тому нам треба їх негайно догнати, обійти і розгромити частинами (Олександр Довженко, I, 1958, 158).

3. перех. і без додатка. У різних напрямках проходити який-небудь простір, відвідуючи багато місць (з метою ознайомлення, перевірки і т. ін.). Що день божий обходила Село. Помагала [княжна] Усякому (Тарас Шевченко, II, 1953, 15); Обходячи вранці свій табір, генерал Шрейбер натрапив на Шевченка (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 251); Ніколи вже було нікому і носа на вулицю виткнути, і хоч усе село обійти, так не зустрінеш нікого... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 228); Усі свої чотири десятини, розкидані у п'яти руках, обійшла [Докія] до смеркання (Михайло Стельмах, II, 1962, 333);

// Проходити від однієї людини до іншої, приділяючи увагу кожній. Слуги виносять таці з кубками і, почавши з Воєводи, обходять всіх гостей (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 180); Демко знай з чарками обходить усіх, веселенький, усміхається (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 484); [Прісцілла:] Боже, боже правий, рятуй свою громаду! То ж єпископ найдальше мешкає... Се ж треба двічі всіх обійти (Леся Українка, II, 1951, 389);

// Переходити, передаватися з рук в руки, від одного до другого (про предмети). В світлиці тим часом обходила рядова [чарка], розв'язувала й без того смілі язики (Панас Мирний, I, 1949, 409); Кухоль з горілкою обходив натовп і щиро світив денцем до сонця (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 97); Черевички обійшли по руках мало не все бомбосховище, і матрос настояв, щоб Юльця їх взула при ньому й потанцювала (Василь Кучер, Голод, 1961, 98);

// перен. Поширюючись, ставати відомим усім, багатьом (про чутку, звістку і т. ін.). І гордиться вона немало: Хай обходить Заріччя звістка, Що у кузні метал кувала Коваля молода невістка (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 58); Звісно, може і брехали люди, — чутка-утка поки обійде цілий край — десять раз вилиняє, переміниться (Панас Мирний, I, 1954, 185).

4. перех. Проходити стороною, обминаючи кого-, що-небудь; обминати. З того часу ставок чистий Заріс осокою; Не купаються дівчата, Обходять горою (Тарас Шевченко, I, 1951, 168); Ішли здебільшого вночі, обходячи міста і села, щоб не натрапити часом на військові патрулі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 138); Наскочила [Соломія] на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361);

// перен. Обминати, не зачіпаючи кого-, що-небудь. Ті, що потерпіли сьогодні, ..мовчали..; їх обережно обходили і болючих питань не задавали (Гнат Хоткевич, II, 1966, 415); Здалеку здавалося, що війна обійшла зелений, багатий садами Заболотів (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 77);

// перен. Уникати, цуратися кого-, чого-небудь. На те він і Гордий, щоб не напрошуватися на увагу людей, коли вони почали його обходити (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 213); Василя ніби хтось підмінив. Він обходив закусочні, з роботи приходив додому вчасно (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 278); Уляну хлопці обходять. Чужою ще вважається і ще, на їхню думку, занадто горда (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 62).

5. перех., перен. Нехтувати ким-, чим-небудь; не враховувати, не брати до уваги. Доля дала йому до рук такий «життєвий матеріал», що він, як справжній художник, не міг обійти його і не відтворити (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 33); — Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 162);

// Позбавляти чого-небудь. Сергій же як молодий господар, в обов'язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 158);

// Кривдити, не даючи чого-небудь, залишаючи без чогось. Він знав, що на стойбище привезли спирт.. Отже, боявся, щоб не обійшли його при дільбі (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 90);

// Залишати без підвищення по службі, нагороди і т. ін. — Ви завжди скаржитесь, що вас обходять. А скільки у вас засіяно буряків? Шоста частина!.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 403).

6. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що обдурювати 1, 2. Обійшли, одурили вороги суд, посміялися з суддів, та не одурили Микити (Любов Яновська, I, 1959, 311); Остапчук гадав, звісно, що Василя, «мужика необразованого», легко обійти на суді буде можна (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 182).

7. тільки недок., перех. Цікавити, турбувати кого-небудь; стосуватися когось. Як тепер Наше здоров'я, любий Добродію? Ви нічого не пишете про те, а воно мене обходить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 249); — Най тебе тепер ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 178); Ми поклали з дружиною, що нас зовсім не обходять тих двоє подорожніх, що Оселилися нагорі... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 105).

8. тільки недок., перех., розм., рідко. Доглядати за ким-небудь, турбуватися про когось. — Петре! їй, Петре! — перепинив Іван.. — А де ж ти був дотепер? Забув ти, як спав бувало по багацьких половниках і обходив панську худобу? (Мирослав Ірчан, II, 1958, 134); Теперечки у неї одна задача: моїх хлопців обходити і за собою дивитися (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 107).

9. тільки недок., перех., діал. Святкувати. Не маючи родини, Калинович навіть свят руських не обходив (Іван Франко, VI, 1951, 328); Хочу.. вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? Як там люди обходять різдво? (Леся Українка, V, 1956, 26); З новин занотую то, що молодіж.. в наступаючім році гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (Василь Стефаник, III, 1954, 109).

Орфографічний словник української мови

ОБІЙТИ

обійти́ дієслово доконаного виду


Ілюстрації

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.
В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.
.

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 600.


Зовнішні посилання

Сум. Обійти Орфографічний словник української мови