Набивачка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:44, 19 грудня 2020; Diusatenko.fpmv20 (обговорення • внесок)
Набивачка, -ки, ж. = Наби́вач 1. Мнж. 104.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НАБИ́ВАЧКА, и, жін., діал. Те саме, що набивач 1. Коли це виходить мірошник, вона [баба] до нього: — Висповідайте мене, батюшко. Той як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Українські народні казки, легенди.., 1957, 488).
НАБИВА́ЧКА, и, жін., спец. Жіночий рід до набивач.
Набивач
НАБИВА́Ч, а, ч., діал.
1. Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки.
2. Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку.
НАБИВА́Ч, а, ч., спец. Той, хто займається набиванням чого-небудь. Набивач патронів.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/набивач
