Бурсак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Стор. І. 41. Фр. Пр. 130. Ум. Бурсачок. Ув. Бурсачище.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУРСА́К, а, чол. Вихованець бурси (в 1 знач.). Попето розказує про своїх знайомих бурсаків, про їх завзяття, про пяницькі бенкети (Панас Мирний, I, 1954, 340); Вигравали музики. Вище за коней злітали на прудких ногах козаки, на них заздрими очима дивилися бурсаки, висипавши із Братського монастиря (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 100).

Словар українського сленгу

БУРСАК (-а) ч.; мол.; ірон. Студент, учень (найчастіше про учнів ПТУ). Знаєте, "бурсаки" як щось ляпнуть, то вже так і буде, хоч смійся, хоч плач (ВЗ, 27.03.1998); Який автомобіль - допитувався "бурсак" - великий чи малий? (СМ, 9.04.1999). БСРЖ, 82.

Лексикон львівський

бурса́к 1. учень, який живе в гуртожитку (бурсі) (ст): Учнів інституту не називано згірдним назвиськом “бурсак” (Шухевич); Приходить мені на пам'ять пісенька “Бурсак”, яку написав Крушельницький: “Прошу панства, я тут представлюсь, Я собі такий бурсак. В кишені пусто, черевик подертий. Я худий, аж висить фрак. А причина та, що в бурсі їда Є обильна і смачна. А як з рантки пізно коли вернеш, то й вечерю дідько взяв, Щастя, що в товариша куферок П-П-Пачку живносьцьову мав” (Шанковський)◊ що бурса́к, то пуста́к про легковажно-жартівливу, пустотливу поведінку (ст): Бурсаки давніще робили ріжні збитки міщанам, крали, що могли, з огородів, садів і ввійшли в приповідку задля своєї збиточности – що бурса́к, то пуста́к (Франко)

2. учень професійно-технічного училища (ср)

Етимологія

Бурсак від слова бурса

БУ́РСА «нижче духовне училище; [юрба, гурт; бійка О]» запозичене через польську мову з латинської;

слат. bursa «(волова) шкіра; шкіряний гаманець; товариство» походить від етимологічно неясного гр. βύρσα «(знята) шкіра»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

1. бурса «спільне мешкання учнів; партія, ватага» (XVII ст.)

2. бурса́к

3. бурса́цтво

4. бурсачи́на

5. бурсачня́

6. бурсникъ «товариш, спільник» (1493)

7. бурсовати «товаришувати, спілкуватись, вести компанію, знатись» (XVI ст.)

Етимологічні відповідники

бу́рса білоруська

бу́рса болгарська

βύρσα «(знята) шкіра» грецька

bursa польська

bursa «(волова) шкіра; шкіряний гаманець; товариство» середньолатинська

bursa чеська

Ілюстрації

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.
В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.
.

Див. також

Вій (повість) Тарас Бульба - згадуються бурсаки.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 260.

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.

Зовнішні посилання

Сум. Бурсак Словар українського сленгу Лексикон львівський Етимологія