Лудити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:52, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Луди́ти, -джу, -диш, гл. Привлекать, приманивать, заманивать. Вх. Зн. Вх. Уг. 250. До світлиці уступає молодець хороший, жвавий, вус маленький, око каре, волос красний кучерявий, а личенько таки лудить, хоч го трошки снядь присіла. Федьк. І. 127.
