Лопота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:48, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лопота, -ти́, ж. Названіе сита въ загадкѣ (отъ гл. Лопотати, т. к. сито лопотить, ударяясь о руку). Прийшла кума до куми: дай, кумо, лопоти, поляпати та й піти. ХС. III. 62.