Лолотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:46, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лолоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Клокотать при теченіи, шумѣть. Там так лолотить (вода), аж луна в уші б’є. Лубен. у.