Шура
Шура, -ри, ж.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 565.: ШУ́РА, и, ж., діал. Сарай, повітка. Найдеться й на тура шура (Сл. Гр.)..
Термін
Термін «шура» узагальнює тип споруди з незакритими одною або кількома сторонами, або нещільними стінами.Шура могла використовуватися як дворова майстерня і господарське приміщення для утримання свійських тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна. Інша назва таких легких споруд — «ятка» (також так називають і споруду для торгівлі, кіоск). Щодо повітки без стін, даху на стовпах відоме позначення «оборіг», а також діалектне «шо́па», «шіпка», «шіпчина» (від сер.-в.-нім. schopl; ним також називають повітки зі стінами, легкі споруди, хлівці). Вузькі шури для зберігання кукурудзи в качанах називають кошницями.
Ілюстрації
|
.jpg)
|
|
