Шепотання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шепота́ння, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ШЕПОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням шепотати і звуки, утворювані цією дією. Хведір, понуро послухавши дівочого реготливого шепотання і нікому слова не сказавши, тихо похилив поза церквою (Панас Мирний, III, 1954, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 440. ШЕПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. шепотати і звуки, утворювані цією дією. Хведір, понуро послухавши дівочого реготливого шепотання і нікому слова не сказавши, тихо похилив поза церквою (Мирний, III, 1954, 32).

Ілюстрації

Ш.jpg [[Зображення:|x140px]] Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання