Літній
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:41, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Літній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. II. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. НВолын. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. Літне́нький.
