Осмутніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:30, 10 листопада 2020; Ovkovalova.fpmv20 (обговорення • внесок)
Осмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. II. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОСМУТНІТИ, ію, ієш, док., рідко. Те саме, що засмутитися. Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок, I, 1955, 327); Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Борис Грінченко, II, 1963, 81); Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (Степан Васильченко, I, 1959, 184).