Ба
Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. І. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. І. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір’ї, ба і ріс в Підгір’ї. Федьк. Поез. І. 31. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь! Bx. Лем. 389.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БА виг.част.спол.
- 1.Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись. — Ти, як те сонечко, закрасиш мою смутну хату, розвеселиш матір... — Ба! У тебе й мати є? А я й забула... (Панас Мирний, II, 1954, 242); От я їх вже бачу Ба, ба! Як вас багато... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); [Мавка:] Ба! чуєш?.. То весна співає? (Леся Українка, III, 1952, 196); Хороше! А що плутає ноги втома та чавкає в драних чоботях — дарма: ось і відпочине, і онучі просушить. О, ба! Спереді у темряві блиснув вогник (видно, в халупці світло засвітилося). Хороше! (Андрій Головко, II, 1957, 179). Ти ба! — ти диви, дивись! От бісові діти — ти ба! (Андрій Головко, II, 1957, 226); Тим-то й ба — в тім-то й справа. Мусій випріг вози серед двору. — Закочуй, козаче, під повітку, — А то що хіба, ясно ж? — Тим-то й ба, що дощ буде (Петро Панч, III, 1956, 457); Чи ба! — бач диви, дивись! — Та то Грицаївна! — чулося де-де. — Чи ба, як напиндючилася! (Панас Мирний, IV, 1955, 143).
- 2.Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі, як правило, розкриваються причини неможливості її виконання. Полетів би, послухав би, Заплакав би з ними... Та ба, доля приборкала Меж людьми чужими (Тарас Шевченко, I, 1951, 68); А воно б і гаразд: у Петра Степановича — сини, у Василя Семеновича — дочки... Та ба! Така ворожнеча піднялася... (Панас Мирний, II, 1954, 107).
- 3.Уживається при відповідях для посилення заперечення. — Пусти! — кричав Микола, посатанівши од злості. — Ба, не пущу!.. — кричав отаман (Нечуй-Левицький, II, 1956, 250); — То ти й не знаєш, яке зілля подобав хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Юрій Яновський, I, 1954, 18).
- 4.Уживається для приєднання речень, що уточнюють зміст попередніх; значенням близький до та й, навіть. Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу (Іван Франко, III, 1950, 29); Наступний день Панас зустрів спокійно, ба навіть поважно, як годиться старшому в сім'ї (Яків Качура, Вибр., 1953, 451); — Гай-гай, сину, скільки це літ отак не сиділи. Ба й у вічі не бачили один одного (Андрій Головко, II, 1957, 21).
- 5.Приєднує речення з протилежним або обмежувальним значенням; змістом наближається до але. Макар Іванович лишився в хаті. Ба не сам, бо й Хо втисся за доктором і причаївся в куточку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 167).
Медіа
Джерела та література
Зовнішні посилання
