Свічколап
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:43, 6 листопада 2020; Ksorlovska.fpmv20 (обговорення • внесок)
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.
Сучасний словник
СВІЧКОГА́С, а, чол., заст. Людина (перев. при церкві), що гасить свічки, знімає нагар із свічок.
Словник української мови
Зображення
|
|
|
