Смушок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:19, 31 жовтня 2020; Dvherasymenko.if20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух. Шкурка, хутро новонародженого ягняти. До їх гурту ішов парубок, високий, білявий,.. у сивій з решетилівських смушків шапці (Панас Мирний, III, 1954, 32); Повно юхти та смушків в тачанці в дядьків, повно буржуйських куниць та лисиць (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 549); Каракуль. В перекладі — чорна квітка. Так здавна називали дивовижний за красою ягнячий смушок з шовковистою, блискучою вовною й чудовим малюнком, що формою нагадує пелюстки троянди (Знання та праця, 3, 1972, 4); * Образно. М'яко шепотів під ногами росяний смушок споришу (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 13); * У порівняннях. На небі набігли дрібні, мов смушки, хмарки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 11); // Шкура, хутро вівці. Увійшов у прихожу Павло. Шуб, шуб на вішалці висить, та все такі... Смушки руді, вороні, і аж полискуються, дорогі все якісь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 157); Цигейкову шубу шиють з високоякісного смушка, а вівці, які дають його, повинні не менше двох разів на рік проходити обробку креоліном (Наука і життя, 8, 1959, 20).