Терпіння

Терпі́ння, -ня, с. 1) Терпѣніе. 2) Страданіе. Ум. Терпіннячко. За терпіннячко дасть Бог спасіннячко. Ном. № 2428.

ТЕРПІННЯ 1. Здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні тощо. // 2. Уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо. Втрачати терпіння. 3. Здатність довго й наполегливо робити що-небудь, займатися чимось. Набратися терпіння. розмовне. Те саме, що страждання.

Цитати:

Терпіння — це протиотрута від гніву.

	— Сіддгартха Ґаутама

Наші вороги дають нам прекрасну можливість практикувати терпіння, стійкість і співчуття[1].

	— Далай-лама XIV

Терпіння гірке, але його плід солодкий.

	— Жан-Жак Руссо

У кожної людини своя точка кипіння.

	— Ральф Волдо Емерсон

Нема омани більшої, ніж ненависть, і немає нічого величнішого, ніж терпіння. Тому я прагну завжди і скрізь вчитися терпінню.

	— Сіддгартха Ґаутама

Синоніми: Стриманість, розуміння, співчуття, толерантність, прийняття, самоконтроль, лагідність, поблажливість, м'якість, милосердя, помірність, лагідність.

Відмінювання: відмінок однина множина називний терпі́ння терпі́ння родовий терпі́ння терпі́нь давальний терпі́нню терпі́нням знахідний терпі́ння терпі́ння орудний терпі́нням терпі́ннями місцевий на/у терпі́нні, терпі́нню на/у терпі́ннях кличний терпі́ння* терпі́ння*